logo

САМООБІЙМИ

"Що ти відчуваєш, коли обіймаєш себе? "

Чи обіймаєш ти себе?
Чи відчуваєш до себе жаль чи радість?
Чи, може, молишся Богу, або мастурбуєш десь у куточку?
Що ти відчуваєш коли ти один?
Відкинутий, одинокий та єдиний!!!
Чи можеш ти обійняти самого себе?
І не кидатися слізьми, і не кричати, і посміхнутися,
і продовжити обіймати себе?
Все це і є ти!
І навіть не намагайся обдурити свою сутність.
Дику. Не приручену. Власну.

.

Багато хто ніколи не замислювався над цим запитанням. Може, і не буде, тому що це не важливо. А комусь важливо, адже мова йде про розуміння себе, про дружелюбне ставлення до себе. Про ще неосмислені відчуття, запитання та думки. Про внутрішнє взаєморозуміння.

Під час мого проекту я звернулася до людей із запитанням: 《Що ти відчуваєте, коли обіймаєш себе?》 У цьому проекті важливо не лише фотовідбиток, як ілюстрація самообійм, а й усі відчуття, переживання та роздуми учасника. Це дослідження процесу. Я пропоную щоб людина також задумалась над питанням, занурилась у себе та віднайшла щось загублене, інтимне, цікаве, емоції, думки, спогади.

Процес фотографування в студії (в спеціальному замкнутому просторі) – це імітація умов самотності. Споглядання результату фотосесії сприяє рефлексії самого себе. Тобто людина оцінює себе по фотографії.

project creation process

Учасником проекту може стати будь-хто, хто захоче взяти участь у експерименті. У цьому проекті важливо не лише фотовідбиток, як ілюстрація самообійм, а й усі відчуття, переживання та роздуми учасника.

спостерігайте за розвитком проекту на сторінці Fb

САМООБІЙМИ I

ПОПЕРЕДНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ БУВ НАД СОБОЮ

Якось під час діалогу з собою я зашпорталась за думку, що довела мене до сліз. Я притулилася до себе, тому що мені було дуже шкода саму себе. І чим більше намагалася заспокоїтися, тим більше шморгала носом. Чому самообійми викликають жаль до себе? Чому не радість, сміх і задоволення.

Коли інтимно розмовляєш із собою — обіймаєш себе чи відштовхуєш? Чи, може, рятуєш? Чи заганяєш у кут? Радієш чи задихаєшся? Гаразд! Забагато питань. Час для експериментів. Отож, штатив, шмат білої тканини на стіну, камера на автоспуск і спогади, мрії, фантазії.

Протягом 6-7 годин думками я обіймала себе у різних ситуаціях. Цікавість і складність процесу полягала в тому, що я ніяк не могла впливати на кадр. Я не могла його запланувати та відстежити. Я не знала, в який момент і в якому місці накладеться чітке зображення, а де розмиється, чи взагалі зникне. Були лише мої емоції, довга витримка у фотоапараті та дві мене в кадрі.

Я ПРОСТО БУЛА САМА З СОБОЮ ТА САМА СОБОЮ!

САМООБІЙМИ ФОТО КНИГА

реальні люди, реальні історії, реальні самообійми

Більше20 учасників проекту з різних країн (Україна, Іран, Йорданія, Македонія, Туреччина, Корея); різного віку (18-72 років); з різними цінностями, світоглядом, віросповіданням, вихованням, професіями. З різним досвідом, ставленням до життя та смерті...

Але усі обіймали себе перед камерою. Хтось вперше задумався про свої відчуття в стані самообіймів, а хтось вперше відчув себе новим, іншим, "іншого себе"... був собою, був з собою...

Глибоко про стан самотності, страху чи конформізму, що є у кожному з нас ... у фотокнизі "САМООБІЙМИ"

ФОТО КНИГА САМООБІЙМИ в PDF форматі

відкривай, дивись та читай фото книгу САМООБІЙМИ в PDF форматі

In Portfolios