SELF HUGGING
Do you hug yourself?
Do you feel pity, remorse, compassion for yourself;
or joy, gladness, and cheer?
Do you pray to God, or masturbate in a corner somewhere?
What do you feel when you’re alone?
...Rejected, cast aside, apart, thrown away? lonely and single!!!
Can you hug yourself?
Hold back the rush of tears and not scream...and smile.
Can you continue to embrace and hold onto yourself?
All of this is you!
You can not cheat your essence.
Wild. Untamed. Genuine.
.
What do you feel when you hug yourself ?
Many people have never thought about this question. It is not a question for many people, because it’s not important. Yet, it is important, because it is about understanding oneself, the friendly attitude toward oneself. It’s about interesting feelings, questions and opinions. About the internal understanding.
In terms of my project, I would like to ask people this question, "What do you feel when you hug yourself?". It is not just the picture illustrating the self-hug that matters, but all the emotions, experiences, and thoughts the participants go through. It is a study of the very process. I offer the person to ponder over the question, go deep inside and find something lost, private, intriguing; emotions, thoughts, memories.
САМООБІЙМИ
Чи обіймаєш ти себе?
Чи відчуваєш до себе жаль чи радість?
Чи, може, молишся Богу, або мастурбуєш десь у куточку?
Що ти відчуваєш коли ти один?
Відкинутий, одинокий та єдиний!!!
Чи можеш ти обійняти самого себе?
І не кидатися слізьми, і не кричати, і посміхнутися,
і продовжити обіймати себе?
Все це і є ти!
І навіть не намагайся обдурити свою сутність.
Дику. Не приручену. Власну.
"Що ти відчуваєш, коли обіймаєш себе? "
Багато хто ніколи не замислювався над цим запитанням. Може, і не буде, тому що це не важливо. А комусь важливо, адже мова йде про розуміння себе, про дружелюбне ставлення до себе. Про ще не осмислені відчуття, запитання та думки. Про внутрішнє взаєморозуміння.
Під час мого проекту я звернулася до людей із запитанням: "Що ти відчуваєш, коли обіймаєш себе?" У цьому проекті важливо не лише фотовідбиток, як ілюстрація самообійм, а й усі відчуття, переживання та роздуми учасника. Це дослідження процесу. Я пропоную щоб людина також задумалась над питанням, занурилась у себе та віднайшла щось загублене, інтимне, цікаве, емоції, думки, спогади.
Процес фотографування в студії (в спеціальному замкнутому просторі) – це імітація умов самотності. Споглядання результату фотосесії сприяє рефлексії самого себе. Тобто людина оцінює себе по фотографії.
«It’s good feeling. I try to be kind with myself. I am taking care of myself. It is not sad. It is like I am being of my own mother»
«Like I became a child again and I hug myself to make me feel safe. Like you go to your mother when you are a child and she hugs you and you feel safe. I think that was happening to me. I was taking care of myself»
переклад українською
Neda | Іран
«Це хороші відчуття. Я намагаюся бути доброю до себе. Я дбаю про себе. Це не сумно. Це, як бути своєю матір’ю»
«Наче я стала дитиною знову, і я обіймаю себе, щоб змусити відчувати себе в безпеці. Це як ти йдеш до своєї матері, коли ти дитина, і вона обіймає тебе, і ти відчуваєш себе у безпеці. Я думаю, саме це відбувається зі мною. Я дбала про себе»
«I never thought about it. I’ve never hugged myself.
I do not know nothing about it»
переклад українською
Yadigar | Туреччина
«Я ніколи не думала про це. Я ніколи не обіймала себе.
Я не знаю про це нічого»
«It’s only happened a few times. First time when I lost someone why was very close to me. He died. And I could not speak about it to other people. I didn’t want to show weakness to other people, I wanted to be strong, because other people will be weak. So, I have to be the strong one, so when I went to sleep I hugged myself».
«The other time was when I took ecstasy and it didn’t go well for me. It upset me very march. So I went home and I was sitting in my room for 4 days. Yes. And I hugged myself. Again, I could not talk about it with anyone. I hugged myself».
«This happens only when I feel weak. I do not want to show my weakness and do not want
to talk about it. And I talk with myself. I hug myself».
переклад українською
Neda | Iран
«Це траплялось лише кілька разів. Перший раз, коли я втратила близьку мені людину, він помер. І я не могла говорити про це. І я не хотіла показувати свою слабкість. Я хотіла бути сильною, тому що інші люди були б слабкими. Я обіймала себе».
«Інший раз стався коли я прийняла екстази і мені було не добре. Я була дуже засмучена. Я повернулася додому і сиділа у своїй кімнаті 4 дні. Так. І я обіймала себе. Знов ж таки, я не могла говорити про це ні з ким. Не могла розповісти. І я обіймала себе».
«Це трапляється лише тоді, коли я відчуваю себе слабкою. А я не хочу показувати свою слабкість і не хочу про це говорити. Тоді я розмовляю з собою. Я обіймаю себе».
«There are many occasions when I hug myself. Probably the first one, when I’m enjoing myself. If I like something what I did, I want to thank myself. Also, I hug myself when I feel not comfortable in some company or in a public place. When people are not nice to me. I hug myself. But this selfhugging more for protection».
«I hug myself when I look in the mirror. I kiss myself and mirror. My selfhugging, is like investment in myself ».
переклад українською
Ольга | Україна
«Є багато обставин коли я себе обіймаю. Напевно перша з них, коли я задоволена
собою. Коли я, начебто, хочу собі подякувати. Так само, я себе обіймаю коли я почуваю себе не комфортно у якійсь компаніі, або у публічному місці. Коли люди не приємні мені. Я обіймаю себе. Але це більше самообійми для захисту».
«Я обіймаю себе, коли дивлюсь в дзеркало. Я цілую себе і дзеркало. Мої самообійми, це інвестиція в саму себе».
«Normally I do not hug myself, may be sometimes in the bed when I go to sleep and actually I never thought about this. How I feel, I don’t know:) »
«Maybe I hug myself not to feel alone»
переклад українською
Alp | Туреччина
« Зазвичай, я не обіймаю себе. Хіба що інколи, коли засинаю, але насправді, я ніколи не думав про це. Як я почуваюсь, я й не знаю:)»
« Можливо, я обіймаю себе, щоб не почуватися самотньо »
«I always paint myself. Maybe this is how I hug myself »
«Yes! My best friend is me :) »
переклад українською
Ая | Йорданія
«Я завжди малюю свої автопортрети. Можливо, саме так я обіймаю себе »
« Так! Мій найкращий друг це я сама :)»
«I am speaking with myself when I am speaking with others. I am hugging myself when I am hugging others».
«I want to be alone but again, when I am alone I am with other’s stories. With book, with music or some movie, may be. So, probably, I never leave myself to be alone for just communicate with myself ».
переклад українською
Жасміна | Македонія
«Я говорю з собою, коли я говорю з іншими. Я обіймаю себе, коли я обіймаю інших»
«Я хочу побути на самоті, але знову ж таки, коли я одна, я все одно перебуваю з історіями інших людей. В книжках, музиці або ж у якомусь фільмі. Так що, напевно, я ніколи не залишаюсь на самоті щоб поспілкуватись з собі»
«I feel broken, when I’m hugging myself. Because a lot of scars inside me, because of my past. This is not sad. In addition, I feel warm. It's kind of cute».
переклад українською
Нурджан | Туреччина
«Я відчуваю себе розбитою, коли я обіймаю себе. Тому що багато рубців всередині мене, тому що моє минуле...
Це не сумно. До того ж я відчуваю тепло. Це мило»
«I meet and I hug myself and talk. One moment I feel like fascinated and another side… I feel like there is little kid and he went away and he came back home…»
«I can’t really force to myself. Many times I was conflict inside then… yeah…now is still. I can’t really say I am 100% facing to myself but it happened. No, I’m not afraid anymore, I’m not shy to see this mirror, my reflection any more»
«Everything happens inside»
переклад українською
Кім | Корея
«Я зустрічаюся і я обіймаю себе і розмовляю. В одну мить я відчуваю себе зачарованим, а в іншу... Я відчуваю, що я маленька дитина яка втекла, а потім повернулась додому ...»
«Я не можу змушувати себе. Багато разів я мав конфлікт із собою ... так ... і зараз досі маю. Я не можу сказати, я на 100% повернувся до себе, але це сталося. Ні, я більше не боюся, я більше не соромлюся дивитися у дзеркало, дивитись у моє відображення »
« Все відбувається всередині… »
«Sometimes there is a reaction, a flash of discontent and I do not always manage to trace it, perhaps it would be better to stop, to figure things out, but I find it easier just to do THIS and stop the stress».
«I used to look for the reason why I do THIS, but it was all excuses. Then, at some point, I confessed to myself: Yes, I like to do THIS!».
«You cannot control yourself, you cannot get along with yourself, and that’s when you do THIS».
«Sometimes I eat to vomit. I understand this clearly».
переклад українською
Лєра | Україна
«Иногда возникает реакция, вспышка недовольства и я не всегда успеваю себе это озвучить, возможно, стоило бы остановиться, разобраться, но мне проще сделать ЭТО и таким образом остановить напряжение»
«Раньше я находила причину, почему я ЭТО делаю, но было это все оправданиями. Потом, в какой-то момент я призналась себе: Да, мне ЭТО нравится! »
«Ты не можешь собой управлять, ты не можешь с собой ладить, и тогда ты ЭТО делаешь»
«Иногда я ем, чтобы рвать. Я это четко понимаю»
«Hugs - a meeting with the other! Self Hugging - is an attempted meeting with yourself!»
«Hoc est enim corpus meum» – «this is my body»
«This pulls yourself into time, space, body and feeling»
переклад українською
Олександр | Україна
«Обійми - це зустріч з Іншим! Самообійми - це спроба зустрітись із собою!»
«Hoc est enim corpus meum» - «Сие есть тело мое»
«Це вихоплення себе в часі, просторі, в тілі та відчутті»
«I am dependent on motivation. So I push myself. It is not always in the right direction. But I'm moving»
«Sometimes I get tired of myself. Especially when I spare myself. Тhe patience breaks. And I told myself – Stop to whine! It is important to to calm your crybaby»
«I always have two Olya inside of me. One of them have a brokeback and stagnation , another one is proud of herself and always ready to work»
переклад українською
Ольга | Україна
«Я залежна від мотивації. Тому штовхаю себе. Іноді не завжди в правильному напрямку. Але ж рухаюсь»
«Іноді сама собі набридаю. Особливо коли жалію себе. Терпець вривається. Кажу: та перестань вже нити! Дуже важливо заспокоїти свою плаксу»
«В мені завжди є дві Олі. Одна сутулиться і депресує. Інша гонорова, налаштована працювати»
.
«I hug when I'm glad. When I look at something beautiful. Which is very exciting, sensual. Exactly then I want to hug myself, as if I share this with someone. When I feel harmony. Harmony with the whole world»
«...and when I hug myself, as if the world hugs me»
переклад українською
Настя | Україна
«Обнимаю, когда радуюсь. Когда смотрю на что-то прекрасное. Которое очень захватывающее, чувственное. Вот тогда тянет обнять себя, как будто я делюсь этим с кем-то. Когда чувствую гармонию. Гармонию со всем миром»
«...когда я себя обнимаю, как будто мир обнимает меня»
«I want to accept myself as I am. Understand that I do not know everything, cannot do all things perfect, cannot help everyone. I cannot help those people who locked themselves up from the inside and are afraid to open up to someone, and when I try to do something, it seems that I only make it worse».
«I’m afraid to show love to people, because I’m afraid of what other people might think about me, and I think this is due to my ego ... I need to look a certain way in the eyes of other people. And it will comfort my egoism, my selfishness...»
«... When I talk with God. For me it is the person who hears me, who loves and understands me. During a prayer you are with yourself ...»
переклад українською
Роман | Україна
«Хочу принять себя таким, какой я есть. Понять, что я не могу уметь все, не могу все делать идеально, не могу помочь абсолютно всем. Не могу помочь тем людям, которые заперлись в себе и которые боятся открыться кому-то и когда что-то пытаюсь, то кажется, что делаю только хуже»
«Боюсь проявлять любовь к людям, потому что боюсь того, что могут подумать другие, и думаю, это связано с моим самомнением… Мне нужно чтобы в глазах других я выглядел определенным образом, чтобы это утешило мое самомнение, мой эгоизм…»
«… Когда общаюсь с Богом. Это для меня та личность, которая меня слышит, которая меня любит и понимает. Во время молитвы ты сам с собой …»
«I hug myself, but I do not know, it’s a hug or not. I just feel myself. As one big tree with branches, leaves and roots.
One body!»
переклад українською
Орхан | Туреччина
« Я обіймаю себе, але я не знаю, це обійми, чи ні. Я просто відчуваю себе. Як, ось, суцільне велике дерево з усіма його гілками, листками та корінням. Я - єдиний організм »
«I want to love myself as I love him»
«I’ve hugged myself twice before in my life. In this project was the third time. The first time, I hugged myself, was when life pushed me in the ass, away from my comfort zone and out from the safest place in my world - out from his embrace. It was wild and lonely. And, then I remained alone. And, so, for the first time I hugged myself and said, “I’m sorry for so long I did not hear you”. This hug was from love.
The second time it happened was in Tibet, during an improbable accident. We survived. I got out of the car, over a cliff, and hugged myself. It was mechanical, but very emotional. That time it was from fear».
«We come into and we leave this world, alone. I - am me. I’m not half of something or someone. I’m all whole. I am evil and I am good».
переклад українською
Марічка | Україна
« Я хочу любити себе як люблю його »
«Я обіймала себе в житті двічі. Цей раз був третім.
Перший раз, я обійняла себе, коли життя випхнуло мене під зад з моєї зони комфорту та з найнебезпечнішого місця у світі для мене – з його обіймів. Я любила тоді настільки сильно, що здавалось просто вибухну від почуттів і образ. Було дико і самотньо. Тоді я залишилась сама. І вперше обійняла себе і сказала “вибач, що так довго тебе не чула.” Тоді це була любов.
Другий раз це трапилось у Тибеті. Під час можливої аварії. Ми вижили, я вийшла з машини над урвищем і обійняла себе. Це було механічно, але дуже емоційно. Тоді це був страх »
«Приходимо і покидаємо цей світ ми у самотності. Я – і є та моя людина. Я не половинка чогось і когось. Я цілісна. Я зло і добро»
«When I hug myself, I feel like there is hope. Because when I feel hopeless and lonely, I hug myself and feel like I am at home»
переклад українською
Дамла | Туреччина
«Коли я обіймаю себе я відчуваю надію. Тому що, коли я відчуваю безнадійність та самотність, тоді я обіймаю себе. Я відчуваю, наче я дома».
SELF HUGGING I
THE EXPERIMENT PRIOR TO THE PROJECT WAS CONDUCTED ON THE MYSELF
How could it be different? Could it really?
Why does self-hugging cause so much self-pity? Why not mirth, laughter and joy?
When you are in the middle of a private conversation with yourself, do you hug or push away? Or do you rescue? Or maybe drive yourself into a corner? Do you feel happy or do you feel suffocated?
So I set up a camera in front of me and for the next 6 to 7 hours did nothing but hug myself in different imaginary situations.
What I found most peculiar about the process was that I had no control whatsoever over the shots. I had no way of planning or backtracing them. There was no telling when the shot would be clear as day and when it would be blurry or even disappear. There was nothing else but my pure emotions, the long exposure of my camera and two of myself in one frame.
ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЮ
САМООБІЙМИ I
ПОПЕРЕДНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ БУВ НАД СОБОЮ
Якось під час діалогу з собою я зашпорталась за думку, що довела мене до сліз. Я притулилася до себе, тому що мені було дуже шкода саму себе. І чим більше намагалася заспокоїтися, тим більше шморгала носом. Чому самообійми викликають жаль до себе? Чому не радість, сміх і задоволення.
Коли інтимно розмовляєш із собою — обіймаєш себе чи відштовхуєш? Чи, може, рятуєш? Чи заганяєш у кут? Радієш чи задихаєшся? Гаразд! Забагато питань. Час для експериментів. Отож, штатив, шмат білої тканини на стіну, камера на автоспуск і спогади, мрії, фантазії.
Протягом 6-7 годин думками я обіймала себе у різних ситуаціях. Цікавість і складність процесу полягала в тому, що я ніяк не могла впливати на кадр. Я не могла його запланувати та відстежити. Я не знала, в який момент і в якому місці накладеться чітке зображення, а де розмиється, чи взагалі зникне. Були лише мої емоції, довга витримка у фотоапараті та дві мене в кадрі.
Я ПРОСТО БУЛА САМА З СОБОЮ ТА САМА СОБОЮ!
SELF HUGGING PHOTO BOOK
real people, real stories, real self huggings
More than 20 project participants from different countries (Ukraine, Iran, Jordan, Macedonia, Turkey, Korea); different ages (18-72 years); with different values, ideology, religion, education, professions. With different backgrounds, attitudes to life and death ...
But everyone hugged himself in front of the camera. Someone, first time was thinking about own feelings when hugged himself. And someone for the first time felt himself new, another. Another himself.
Deep condition of loneliness, fear or conformity, which is in all of us ... in the photo book "SELF HUGGING"
